Czas w Bydgoszczy
W połowie XIX wieku rytm dnia bydgoszczan wyznaczał czas berliński – czas stolicy rosnącego w siłę Imperium Hohenzollernów. Wprowadzony tzw. średni czas słoneczny nie był wyznaczany lokalnie, tak jak wcześniej to czyniono według położenia Słońca w ciągu dnia, lecz na podstawie układu gwiazd, rejestrowanego na pomocą specjalnej aparatury należącej do ośrodków badawczych. Był to pierwszy czas standardowy, a zatem sztuczny. Jednocześnie funkcjonował wciąż czas lokalny. Różnica pomiędzy czasem berlińskim,
a lokalnym bydgoskim wynosiła 18 minut.
W 1891r. kolej pruska przyjęła czas 15 południka, zastępując tym samym czas berliński. Różnica pomiędzy czasem lokalnym, a środkowoeuropejskim (MEZ) została zmniejszona
w stosunku do funkcjonującego wcześniej systemu berlińskiego z 18 do 12 minut.
W 1894r. odbyła się konferencja w Waszyngtonie, podczas której podzielono Świat na 24 strefy czasowe, różniące się od siebie o równą godzinę. Wkrótce niemalże cały świat zaczął korzystać z przyjętych założeń. Czasy lokalne przechodziły do historii. Odrodzona po I wojnie światowej Rzeczypospolita przyjęła czas wyznaczany według 15 południka, znajdującego się wówczas poza granicami państwa polskiego.
Odwiedzający wystawę będą mieli okazję poznać historię miasta przez pryzmat sposobów odmierzania czasu, ze szczególnym uwzględnieniem dynamicznych zmian, które miały miejsce w XIX wieku za sprawą rozwoju techniki i pojawieniem się szybkich środków transportu.
Wernisaż: 28 kwietnia 2022 r.
Wystawa czynna do 2.10.2022 r.
Miejsce: Spichrze nad Brdą, ul. Grodzka 7-11
UWAGA:
Wystawa „12 minut” – finisaż 2.10.2022, godz. 12.00
Pożegnanie z wystawą 12 minut, czyli wyjątkowe oprowadzanie kuratorskie specjalnie dla seniorów. To prawdziwa gratka dla miłośników historii czasu i zarazem ostatnia okazja do zwiedzania ekspozycji.
Na wydarzenia obowiązuje wstęp do muzeum – eventowy – 5 zł/os.
DOŁĄCZ DO WYDARZENIA [TUTAJ]
12 хвилин – це різниця між центральноєвропейським часом, який використовується в Бидгощі, і місцевим часом, т. зв. середній сонячний час.
Рівно 1 червня 2022 року виповнюється 100 років з дня введення центральноєвропейського часу в незалежній Польщі. Проте зв’язки Бидгоща із вищезгаданою системою сягають ХІХ ст.
У середині ХІХ століття щоденний ритм Бидгоща визначався берлінським часом – часом столиці зростаючої імперії Гогенцоллернів. Запровадив т. зв середній сонячний час визначався не локально, як раніше, за положенням Сонця вдень, а на основі системи зірок, записаної за допомогою спеціального обладнання дослідницьких центрів. Це був перший стандартний час і тому штучний. При цьому місцевий час все ще діяв. Різниця між берлінським і місцевим Бидгощським часом становила 18 хвилин. У 1891 році прусська залізниця використовувала 15-й меридіан, замінивши таким чином берлінський час. Різниця між місцевим і центральноєвропейським часом (MEZ) зменшена по відношенню до раніше функціонуючої берлінської системи з 18 до 12 хвилин.
У 1894 році у Вашингтоні відбулася конференція, під час якої світ був поділений на 24 часові пояси, що відрізнялися один від одного рівними годинами. Незабаром прийнятими припущеннями почав користуватися майже весь світ. Місцеві часи увійшли в історію. Республіка Польща, відроджена після Першої світової війни, прийняла час, визначений за 15-м меридіаном, який тоді перебував за межами польської держави.
Відзначена річниця спонукає нас ближче поглянути на тему часу не лише як фізичну величину, а й як питання, яке розглядається філософами від початку історії. На початку ви дізнаєтеся про зміни, які відбулися в тому, як вимірюється час у минулому. Починаючи з найдавніших слідів інтересу людей до вимірювання цієї фізичної величини, відвідувачі мають можливість зустріти доісторичні кам’яні кола, які могли зіграти особливу роль у позначенні сонцестояння та пір року. Далі ми представляємо методи вимірювання часу в античності, включаючи перші відомі конструкції водяних і сонячних годин. Наступна частина виставки присвячена появі перших годинникових механізмів у Європі в середні віки. Ми представили тут профілі найбільших дизайнерів та їхні досягнення. Ви маєте можливість дізнатися про роботу механізму, побачити розвиток техніки в минулі століття. Ще одним елементом виставки є презентація досягнень сучасної епохи в контексті вимірювання часу. Тут ви побачите мініатюрні годинники з механізмами. Ви будете стежити за проривом маятникового дизайну та прогресом у точності годинників. У наступній частині виставки ви побачите багатство моделей 19-го століття і те, як став популярним персональний годинник, елемент звичайного людського спорядження. Особливо відзначилася частина виставки до 100-річчя запровадження центральноєвропейського часу в Бидгощі. Відвідавши виставку, ви маєте можливість ознайомитися з історією міста крізь призму вимірювання часу, з особливим акцентом на динамічних змінах, які відбулися в ХІХ столітті завдяки розвитку технологій та появі швидких засобів. транспорту. В останній частині кімнати ви відвідаєте годинниковий цех. У вітрині ви побачите розгорнутий годинниковий механізм, а у вигляді фільму почуєте розповідь годинникаря про свою роботу. Виставка поєднує історію та сьогодення. У рамках виставки, окрім старовинних годинників та інших предметів, пов’язаних із минулим, представлені сучасні живописні, графічні та художні інсталяції.
Wydarzenia towarzyszące:
Gmach główny MOB, ul. Gdańska 4 (sala audiowizualna)
Z cyklu „Wykłady do Wystawy” – wykład Pana Beniamina Czapli pt.: „Ciekawy żywot Antoniego Patka – zegarmistrza-artysty”
piątek, 3 czerwca 2022r., godz.17:00
wstęp do muzeum – 1 zł od osoby
Spotkanie z Autorem książki pt „Antoni Patek. Zegarmistrz królów. Śladami życia”
Biografia człowieka, który stał się legendą, choć dla wielu jego nazwisko jest dzisiaj jedynie elementem znaku towarowego międzynarodowego koncernu Patek Philippe. Antoniego Patka poznajemy jako uczestnika powstania listopadowego, działacza emigracyjnego w Szwajcarii i przedsiębiorcę zaangażowanego w rozwój spółki znanej na całym świecie. Jego portret wzbogacony jest o szerokie tło: autor książki kreśli szczegółowy obraz genewskiego środowiska emigracyjnego oraz wprowadza czytelnika w fascynujące dzieje produkcji zegarków, omawiając zarówno rewolucyjność rozwiązań technologicznych stosowanych w firmie Patka, jak i aspekt artystyczny konkretnych projektów.
Beniamin Czapla – absolwent historii na Uniwersytecie Śląskim w Katowicach. W trakcie studiów angażował się w działalność Niezależnego Zrzeszenia Studentów. Obecnie pracownik Instytutu Badań Regionalnych Biblioteki Śląskiej w Katowicach. Specjalizuje się w dziejach Wielkiej Emigracji oraz historii zegarmistrzostwa. Jako pisarz, zadebiutował publikacją „Antoni Patek. Zegarmistrz Królów. Śladami życia”. Regularnie współpracuje z jednym z najpopularniejszych magazynów branżowych dotyczących czasomierzy oraz historii rozwoju zegarmistrzostwa. Związany z Klubem Miłośników Zegarów i Zegarków.
Uwaga KONKURS !
Mamy dla Was niespodziankę związaną z naszą wystawą „12 minut”. Ogłaszamy konkurs, w którym nagrodą główną jest zegarek Xicorr Mistrall ufundowany przed naszego sponsora i partnera Xicorr Watches
Wasze zadanie to nagranie krótkiego filmu (max. do 30 sekund) dotyczącego tego, w jaki sposób można spędzać czas w Bydgoszczy, żeby rozsmakować się w kulturze i sztuce…
Szczegóły regulaminu dostępne tutaj:
#12minut #czasbysiedowiedziec
Konkurs trwa do 30 września (godz. 23:59).
REGULAMIN KONKURSU
–
Parner i sponsor konkursu: